Без дозволу на розслідування, Тимчук Віктор, читать полную версию книги

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Без дозволу на розслідування

Перед універмагом на майданчику, вимощенім білими квадратними плитами, відчувався подих гарячого дня: від плит пашіло сухим теплом, а відбите сонячне проміння примушувало мружитись. Я угледів Олю знадвору, за широким вікном: стояла перед полицями, закладеними головними уборами. Моя наречена була одягнена в блідо-голубий халат, світловолоса, її постать чітко вимальовувалась на тлі різнобарвного товару. Оля мене помітила, звелася навшпиньки, щоб краще бачити. Я помахав їй рукою і почав підніматися сходами. В універмазі приємно, прохолодно. Маленька й вертка Степанида Трохимівна, продавець із секції галантереї, втупилась у мене допитливими очима і багатозначно кивнула. Я не знітився, як два роки тому, коли вперше завітав до Олі, приїхавши з школи міліції відбувати практику. Оля ступила ближче до мене і відкинула з грудей довге волосся за плечі, відкриваючи тонку шию і щоки. Здалося, що вона розсунула м'яку й шовковисту намітку, щоб краще бачити мене та показати себе. Мені подобалось, коли її волосся вільно струмувало, спадаючи на плечі. Йдучи поруч, любив дивитись, як вітер його кошлатив, а воно розліталося дивним полум'ям і лоскітливо торкалося мого обличчя. Тоді ввижалося, що її коси існували окремо, жили своїм незбагненним і таємничим життям.

Книга закрыта по требованию правообладателя.