Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру., Горліс-Горський Юрій Юрійович, читать полную версию книги

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру.

В той час як чигиринці були у Червоній армії, холодноярці були окремою частиною в українській армії. Під час відступу її у 1919 році за кордон пробилися в свої околиці і засіли в них. Між селами цих двох орієнтацій всякі зв’язки перервані. Ще недавно між ними бували збройні сутички, які завжди викликали коцурівці, [13] та під цей час «Чигиринська республіка», озброєна до зубів, сидить тихо і вижидає подій. Декілька хлопців із Матвіївки, які відзначалися «кривим оком на чужу кишеню», служать у «ґвардії» Коцура в Чигирині й до свого села не показуються, бо тут їх чекає короткий суд і куля в чоло. 13 У вид. 1934 і 1935 рр. «коцурівці» упереміж із «коцуровці». Так само «коцурівський» і «коцуровський». Увечері виник маленький конфлікт. Отаман і селяни образилися, що ми хочемо виставляти застави: – Ви ж помучені… Спіть спокійно. Охороняємо себе – охоронимо і вас. Погодилися на тому, що вони несуть варту під селом, а наша кіннота – роз’їздами. Вночі коцурівці роззброїли заставу наших чорноморців, виставлену на хутір в бік Чигирина. Забрали кулемет. Матвіївські селяни, страшно обурені, натякають, що добре було би зараз спільними силами зліквідувати Коцура, але у «дідуся» пляни інші, і група посувається дальше.

У нас есть только неполная версия книги.

Книга закрыта по требованию правообладателя.