Афера на віллі, Чагровська Лариса, читать полную версию книги

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Афера на віллі

— Якщо ти про мої петунії… — Я класифікую їх, як бур’ян звичайний… — Тоді начувайся, — Яна зі сміхом відштовхнула братову руку, що вже тягнулася, аби знов погладити її. Взагалі Євген був скупим на подібні лагідні дотики, але не з нею. Не з сестрою. — Моя помста буде блискавичною і страшною. Я… не знаю, що з тобою зроблю! — жартувала Яна. — Ти досягла свого. Я вже наляканий. Яночко, погоджуйся. Скажи мені «так». Я навмисне заради цього приїхав до Квітневого. — А я гадала… думала, ти ще не всі справи з будівництвом залагодив, і тому… — Та усі, всі, трясця тим справам! Ти собі не уявляєш, що то за морока будуватися! — Ах ти ж моє бідняточко! — з очей дівчини так і бризкало лукавство. — Як подумаю про те, чого ти натерпівся — клянуся, серце кров’ю обливається! Спочатку заробив цілу купу грошей, потім купив собі квартиру, а далі ще й дім збудував! Не життя, а суцільне пекло! Як ти й досі ряст топчеш, таке витримуючи?! — Янко, ти в мене договоришся! Краще збирай речі та й поїхали. — Як? — розгубилася Яна. — Прямо зараз? — А що тебе тут тримає? — іронічно поцікавився Геник. — Діти, кури, порося? Прямо зараз збирайся. Бо тобі дай час на роздуми, то ти вічність будеш думати. Сумніватися почнеш, вагатися… як же без цього? У цьому ти вся. Так що кидай до валізи всі свої три ряси і вперед, назустріч сонцю!

Книга закрыта по требованию правообладателя.