Пульс безконечності, Забирко Виталий Сергеевич, полная версия книги, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Пульс безконечності

Филимонов Евгений Александрович

— Ти вільний, Хосе, — недбало кидає один з них. — Слухаю, сеньйор Соммер. Крутнувшись, лакей зникає. Той, кого названо сеньйором Соммером, жадібно надпиває зі склянки пиво. — Чудо-ово! Другий чоловік сидить з приплющеними повіками, трохи задерши підборіддя. Лагідне сонце ніжно торкається щік. Піна в його незайманій склянці починає осідати. — Пий, Карле, — звертається до нього Соммер, — такий прекрасний ранок, навкруги благодать, а ти киснеш. Ти ще не знаєш усього, зараз я спробую тобі підняти настрій. Соммер допиває пиво. — Вчора пізно увечері викликали мене в НАСА. Як ти гадаєш, навіщо? — Він робить паузу. — Не здогадуєшся? Вручити президентську премію за успішне здійснення програми “Юпітер”. Півтора мільйона. Як обіцяно, п’ятсот тисяч твої. Соммер переможно витягується. — Невже вас це не радує, містер Стайнер? — з робленою офіційністю нахиляється він до співбесідника. Стайнер розплющує очі. Його густі брови низько нависають над ними, майже затуляючи зіниці. Обличчя його стало похмурим. — Недобре у мене на душі, Берт. Під Соммером скрипить крісло. — Усе через того хлопця, так? — Так, Хел не виходить з голови. Боюся, заїдатиме совість…

Книга закрыта по требованию правообладателя.