Графиня, Лис Володимир Савович, полная версия книги, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Графиня

– Тоді ходімо вдвох! – Але ж там дощ. Вона вже, напевно, добігла до нашого корпусу. Знову спалахнула блискавка, і я побачив, як лісом, на тому ж самому місці, біжить жінка. Інга скрикнула і притулилася до мене. Вдарив грім, і ми знову почули розпачливий крик. – Платоне, що ж це таке? – Що ти маєш на увазі? – Я знову побачила ту жінку. – То й що? – Я сказав це якомога спокійніше. – Мені страшно, Платоне. Давай відійдемо від вікна. Ми таки відійшли. Я чомусь подумав, що варто б увімкнути світло. Не тому, що я боявся. Навпаки, мене все нестримніше тягло вниз, туди, де бушувала гроза. Де лісом бігла і не могла сховатися від грози дивна чи божевільна жінка. Цікаво, хто вона? Бо ж не могло нам привидітися – відразу обом. Я схопив Інгу за руки і притяг до себе. Потім кинув її на ліжко. Я ждав, що от-от спалахне блискавка. Наче блискавка могла б допомогти мені ввійти в жінку, яку я пристрасно бажав. Десь внизу гримнули двері – хтось побіг у ніч. Я подумав, що не така вже й тендітна жінка піді мною. Зовсім не груденята в неї і не ноженята. Я притулився до неї так щільно, як тільки міг. Знову спалахнула блискавка. Я побачив себе теж посеред лісу. Я біг за тією жінкою, біг і не міг наздогнати. Коли спалахнула блискавка, жінка оглянулася, і я бачив, що вона має обличчя Інги.

У нас есть только неполная версия книги.

Книга закрыта по требованию правообладателя.